Орфографічний словник української мови. 2005.
розрізнювати — I юю, юєш, розрізня/ти, я/ю, я/єш, недок., розрізни/ти, ню/, ни/ш, док. Відокремлювати, відділяти одне від одного. || Розлучати кого небудь з кимсь. II див. розрізняти I … Український тлумачний словник
розрізняти — I я/ю, я/єш і розрі/знювати, юю, юєш, недок., розрізни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. і без додатка. 1) Сприймати, розпізнавати що небудь органами відчуттів. || Визначати, відрізняти за якимись ознаками. 2) Встановлювати за певними особливостями,… … Український тлумачний словник
розрізнювання — I я, с. Дія за знач. розрізнювати I. II я, с. Дія за знач. розрізнювати II … Український тлумачний словник
розрізнити — I див. розрізнювати I. II див. розрізняти I … Український тлумачний словник
розрізнюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розрізнювати … Український тлумачний словник
розрізнюючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до розрізнювати … Український тлумачний словник
відрізняти — 1) = відрізнити (бачити кого / що н. у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), розпізнавати, розпізнати, розрізняти, розрізнювати, різнити, розрізнити 2) (робити кого / що н. несхожим на інших якимись рисами, ознаками),… … Словник синонімів української мови
гіпергенез — гипергенез hypergenesis Hypergenese процеси хім. і фіз. перетворення мінералів і у верх. частинах земної кори і на її поверхні під впливом атмосфери, гідросфери і біосфери. Поділяють Г. на 2 етапи і відповідно виділяють 2 зони Г.:… … Гірничий енциклопедичний словник
